Нововоронцовский фидбэк

Всегда приятно получать отзывы о НАШей работе. Ведь каждое лето каждый из нас старается, чтобы коллектив был уютным, так что мы рады, если всё выходит именно так. Сегодня на повестке отзыв от нашей давней знакомой Влады Выскуб из Херсонсокй области, из Нововоронцовки. И её, и её учителя Андрея Анатольевича мы давно знаем и любим, всегда рады им в нашем коллективе. И нам, конечно, очень приятно получать лестные фидбэки, ведь это значит, что мы стараемся не напрасно; что, несмотря на все сложности, нужно продолжать наш нелегкий труд. Так что перед тем, как бросить Вас в пучину Владыных рассуждений, я поспекулирую на её безумно милом тексте и напомню, что очень трудно создавать такую социальную платформу без Вашей поддержки в виде лимесных денариев (ссылочка на способы нас поддержать где? — внизу страницы (кстати, Инста наша там же — Вы подписаны?)); а ещё скажу, что мы крайне рады всем отзывам и будем довольны, если кто-то решит их написать.

Влада, огромное спасибо за тёплые слова, этой зимой мы будем об них греться!

Літо — це блажена пора для будь-якого учня, тож кожен хоче взяти від неї максимум емоцій та почуттів. Одразу після навчання юнаки та дівчата намагаються заповнити весь свій вільний час цікавими розвагами, іграми, відпочинком з друзями. Я, як і всі мої ровесники, не стала гаяти часу та вирушила в незабутню археологічну експедицію на Кам’яну Могилу зі своїм вчителем історії — Андрієм Селецьким.
Кам’яна Могила — визначна пам’ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя над річкою Молочною. Упродовж довгих тисячоліть у цій кам’яній товщі утворювались печери і гроти, які наші пращури мали за святилище. Саме тут можна спостерігати сліди життя людини різних періодів — від кам’яної доби до сьогодення.
Наша команда археологів обрала місце для стоянки та розбила табір неподалік від самого заповідника. Перший день розкопок здався мені виснажливим, проте відпочинок з новими знайомими біля вогнища зняв всю напругу. Із кожним днем ставало все легше підійматись о шостій та починати роботу з сьомої години ранку. Незважаючи на те, що було досить рано, у порівнянні зі звичним шкільним розпорядком, це несло цілий прилив запалу.
Працювали ми під керівництвом доктора історичних наук — Надії Сергіївни Котової, разом з Ольгою Володимирівною Демченко з кафедри археології ОНУ ім. І.І. Мечникова, засновником Нової Археологічної Школи Олегом Валентиновичем Тубольцевим та іншими фаховими археологами. Зі своїх спостережень можу сказати — освічена людина ніколи не здасться вам нудною, адже спілкування з нею — це розширення горизонту свого мислення.
Було дуже приємно провести час у компанії археологів, вчених і просто цікавих особистостей, навчитись чогось нового та сформувати нові пріоритети в житті. Але, нажаль, усьому є кінець і ми мусили повернутись додому. Дуже сумно покидати компанію, яку ти встиг полюбити, хоч і за дуже короткий час. Для себе я вирішила, що не один раз ще повернусь на Кам’яну Могилу, бо це місце для мене несе великий заряд енергії для нових звершень.
Велика подяка Андрію Анатолійовичу Селецькому за підтримку інтересів дітей та розвиток їх розумових здібностей. Саме завдяки йому я мала змогу доторкнутись до багатовікової історії та особисто досліджувати її. Сподіваюсь, що в майбутньому археологія стане популярнішою серед молоді і кожен зможе самостійно дослідити віковічну історію свого рідного краю.