Археологическое образование в Украине

Не так давно исполнилось 75 лет кафедре археологии и музееведения Киевского Национального Университета имени Т.Г. Шевченко. Во-первых, это значит, что многие украинские археологи последнего пятидесятилетия были обучены именно здесь и это во многом их праздник. А во-вторых, кроме празднования и торжества, кафедра организовала и провела (24—25 октября) юбилейную конференцию о проблемах археологического образования в Украине. Понятное дело, Новая археологическая школа не могла не появиться там с докладом. Прежде всего, нам ведь есть, что сказать об образовании в Украине. Да и к тому же, конференции — это всегда возможность пообщаться с коллегами, найти новых или повидать старых товарищей. В общем, тезисы доклада, представленного НАШ, доступны снизу, под картинкой (кстати, сам доклад получился неплохой). Большое спасибо организаторам конференции за их труды и усердие, а самой кафедре — долгих лет процветания и благополучия.

Кстати, одновременно с этим событием, у НАШ прошло ещё и публичное выступление в Запорожье. О нём можно узнать подробнее, ведь есть отдельный пост в Инстаграме школы.

Майбутні археологи: де шукати Монтеліуса?

Після визначення бажаного фаху та вступних іспитів першокурсники, що обрали історичний факультет, занурюються у неозорий океан археології первісної доби. Далеко не всі вчорашні школярі здатні його подолати; ті ж, хто успішно опанував матеріал курсу, вирушають на літню практику, щоб переконатись, що необхідних навичок за рік навчання не отримали. Це абсолютно зрозуміло: польові та теоретичні дослідження дуже різні, потребують різних умінь, часто — іншого темпераменту. Складність дослідницької роботи й відсутність реальних можливостей опанування навичок роботи в полі під час академічного навчання істотно знижує привабливість професії. Шлях від теоретичних знань до практичних навичок видається надто звивистим і тернистим.
А от рух у зворотному напрямі, від ретельної польової роботи до академічних досліджень, має низку переваг. Набуття експедиційого досвіду до початку фахової освіти полегшує опанування фундаментальних основ теоретичної археології. Обираючи майбутню професію, археолог-аматор не рухається навпомацки, а розуміє, що чекає в майбутньому. Бажання долучатись до польової роботи є додатковим стимулом для подолання труднощів вищої освіти.
Такою логікою керуються археологічні гуртки, що навчають школярів принципам польових досліджень, змалку привчаючи їх до особливостей нашої науки. Вихідці з таких осередків не лише закохані у майбутню професію, але й підготовані до практичної роботи. “Нова археологічна школа” протягом 16 років долучила до експедицій в Україні і за кордоном сотні учасників, має десятки публікацій та кілька проектів. Однак повністю реалізувати потенціал гуртка важко — на заваді стають відсутність реальної підтримки академічного середовища, зневажливе ставлення до одержаних нами наукових результатів та низька активність взаємодії з археологами-фахівцями.